Комісаров, Костянтин Юрійович та Боришполець, Юлія Василівна (2024) Семантико-функціональні особливості японських синтаксичних конструкцій унаґібун (ウナギ文) як лінгводидактична проблема Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2 (72). с. 260-267. ISSN 2308-4855; 2308-4863
Текст
K_Komisarov_Y_Boryshpolets_APHN_72_2_2024_FSM.pdf - Опублікована версія Download (606kB) |
Анотація
Протягом тривалого часу вважалося, що УНАҐІБУН є неповноцінними з синтаксичної та семантичної точок зору, оскільки їхня структура, на перший погляд, не надає вичерпної для реципієнта інформації і не підпадає під адекватну синтаксичну схему. Проте, пізніше було доведено, що УНАҐІБУН не є ані неповноцінними конструктами, ані результатами якихось гіпотетичних процесів – на сьогодні такі речення вважаються цілком самодостатніми висловлюваннями. Ми проаналізували головні підходи до систематизації та інтерпретації специфічних синтаксичних конструкцій японської мови УНАҐІБУН, визначили головні семантико-функціональні особливості таких конструкцій і запропонували ефективні способи їхньої репрезентації у процесі навчання японської мови як іноземної, а також ухвалили оптимальне визначення поняття УНАҐІБУН задля формування об’єктивного уявлення про масив цих синтаксичних засобів у здобувачів освіти. Було, зокрема, встановлено, що: на початковому етапі вивчення японської мови дати студентам уявлення про конструкції УНАҐІБУН можна лише у загальних рисах, у контексті вивчення базової синтаксичної структури АはВだ, але формувати це уявлення необхідно від самого початку навчального курсу; можливість системно усвідомити проблему функціонування в японській мові конструкцій УНАҐІБУН з’являється уже на наступних етапах її вивчення, позаяк це питання потребує більш високого рівня лінгвістичної компетенції; справедливим для всього спектру УНАҐІБУН і найоптимальнішим для використання на занятті видається таке визначення: УНАҐІБУН – це такі речення, у яких присудок, що може бути якимось чином експлікований із контексту, компенсовано дієсловом-зв’язкою; незалежно від стадії опанування японської мови здобувачам освіти потрібно усвідомлювати важливість понять підмета і присудка, а також теми і реми у системі мови та лінгвістиці.
Тип елементу : | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | Синтаксичні конструкції УНАҐІБУН; лінгводидактика; дієслово-зв’язка; тема; рема; підмет; присудок. |
Типологія: | Статті у базах даних > Index Copernicus Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
Підрозділи: | Факультет східних мов > Кафедра японської мови і перекладу |
Користувач, що депонує: | Доцент Костянтин Юрійович Комісаров |
Дата внесення: | 29 Трав 2024 07:33 |
Останні зміни: | 29 Трав 2024 07:33 |
URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/49142 |
Actions (login required)
Перегляд елементу |