Взаємозв’язок рівня тривожності та адаптаційного потенціалу студентів

Калюжна, Євгенія Миколаївна та Білик, Катерина Миколаївна (2024) Взаємозв’язок рівня тривожності та адаптаційного потенціалу студентів Габітус (63). с. 93-99. ISSN 2663-5216

Текст E_Kaluzhna_K_Bilyk_HABITUS_63_FPSRSO_FRGF.pdf - Опублікована версія Download (319kB)

Анотація

У статті наведено результати дослідження проблеми взаємозв’язку рівня тривожності та адаптаційного потенціалу студентів. Основна мета статті – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити взаємозв’язок рівня тривожності й адаптаційного потенціалу студентів. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи дослідження проблеми тривожності й адаптаційного потенціалу студентів. Згідно з результатами теоретичного аналізу літератури виокремлено основні наукові підходи до характеристики тривожності, а саме: психоаналітичний; біхевіористичний; когнітивний; емотивний. Представлено структуру тривожності студентів, яка містить такі складники: когнітивний компонент як комплекс знань або розумінь щодо передбачуваних неприємних обставин (показник – самоусвідомлення); мотиваційний компонент, який відображає комплекс мотивів, що обумовлюють досягнення цілей – мотивація успіху та уникнення невдачі (показник – мотивація досягнення цілей); емоційний компонент, який характеризує сукупність переживань, емоцій, які проявляються у вигляді тривожності, сигналів про тривожні ситуації (показник – емоційний інтелект); поведінковий компонент, який передбачає сукупність реакцій особистості на непередбачувані складні обставини (показник – локус контролю). Визначено та охарактеризовано психологічні чинники тривожності студента: об’єктивні: освітнє середовище, родинно-сімейні взаємовідносини, референтна група, режим життєдіяльності; суб’єктивні: загальна ерудиція, стресостійкість, самооцінка, адаптаційний потенціал. Адаптаційний потенціал визначено ключовим чинником тривожності студентів і розтлумачено як складну систему психологічних, соціально-психологічних і психічних властивостей, якостей, що актуалізуються особистістю для створення, реалізації нових програм поведінки в змінених умовах життєдіяльності. Визначено рівень тривожності й адаптаційного потенціалу студентів, зокрема, підвищений рівень тривожності у переважної більшості майбутніх фахівців, що обумовлює характер подальшої роботи над корекцією зазначеного явища, яка передбачає детальний розгляд питання впливу адаптаційного потенціалу як чинника тривожності студентів, розробку програми розвитку зазначеного явища з метою зниження рівня тривожності молоді. Досліджено особливості взаємозв’язку рівня тривожності й адаптаційного потенціалу студентів. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що рівень тривожності студентів обумовлений рівнем адаптаційного потенціалу майбутніх фахівців: чим вище рівень адаптаційного потенціалу, тим нижче рівень тривожності, і навпаки. Для визначення взаємозв’язку між рівнями тривожності й адаптаційним потенціалом студентів застосовано кореляційний аналіз із використанням комп’ютерно-статистичної програми SPSS. Розроблено програму розвитку адаптаційного потенціалу студентів, яка ґрунтується на основі особистіно-орієнтованого, біхевіористичного, середовищного, психодинамічного підходах. Програма спрямована на усвідомлення студентами адаптаційних проблем; на розвиток комунікативних умінь, формування здатності до прийняття змін, що відбуваються у процесі навчання в закладі вищої освіти. Аналіз результатів упровадження програми з розвитку адаптаційного потенціалу студентів довели її ефективність. Виявлено статистично значущі відмінності між показниками адаптаційного потенціалу І та ІІ зрізів експериментальної групи. Статистично значущих відмінностей у студентів контрольної групи в рівнях розвитку адаптаційного потенціалу не виявлено. Підтверджена ефективність тренінгової програми розвитку адаптаційного потенціалу студентів свідчить про доцільність її використання задля зниження рівня тривожності здобувачів освіти.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	адаптаційний потенціал студентів; тривожність студентів; освітній процес; експеримент; тренінгова програма; концептуальна модель; компоненти.
Типологія:	Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у наукометричних базах > Index Copernicus Це архівна тематика Київського університету імені Бориса Грінченка > Статті у журналах > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи:	Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти > Кафедра практичної психології Факультет романо-германської філології > Кафедра романської філології та порівняльно-типологічого мовознавства
Користувач, що депонує:	Катерина Миколаївна Білик
Дата внесення:	04 Лист 2024 09:00
Останні зміни:	04 Лист 2024 09:00
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/50001

Actions (login required)

Перегляд елементу