Гастрономія: від особистого до художнього досвідів (на матеріалі епістолярію та малої прози Бориса Грінченка)

Вірченко, Тетяна Ігорівна та Матвієнко, Ольга Віталіївна (2025) Гастрономія: від особистого до художнього досвідів (на матеріалі епістолярію та малої прози Бориса Грінченка) Проблеми гуманітарних наук (62). с. 33-40. ISSN 2522-4557

Текст Virchenko_Matviinko_PGN_25_62.pdf Download (373kB)

Анотація

Міждисциплінарна гуманітаристика останнім часом провокує все більше досліджень на межі літературознавства й культурології. Їжа як аспект дослідження має вплив на біографічні студії, оскільки сприяє ширшому розкриттю контексту епохи, дає підстави висновувати про сімейні традиції, матеріальний статок тощо. Кулінарний контекст у художніх творах також функціональний: засіб характеротворення, соціальної характеристики, чинник розвитку сюжету тощо. Наукове зацікавлення густативними та гастрономічними образами в художній літературі зустрічаємо на широкому літературному матеріалі, але знаковими вважаємо студії Т. Бовсунівської, С. Павличко, С. Філоненко. Саме розвідка С. Павличко «Пристарасть і їжа: особиста драма Михайла Коцюбинського» ілюструє як гастрономія стає опорою для дослідження у сфері біографіки. Зважаючи на стан грінченкознавчих студій, мета цього дослідження – увиразнити взаємозалежність ставлення до їжі Бориса Грінченка в буденному житті та художнього осмислення їжі в малій прозі. Основними завданнями розвідки є продемонструвати особливості харчування в родині Грінченків на основі епістолярію, увиразнити кореляцію традицій харчування з творчістю (на матеріалі малої прози) та світоглядом. Матеріалом дослідження став родинний епістолярій (листи Б. Грінченка до М. Гладиліної 1883–1884 років, листи М. Грінченко до матері 1892, 1916 років, а також листування М. Грінченко з М. Плевком) та оповідання, написані упродовж 1884 – 1890 років. Родинний епістолярій дає розуміння типового харчування в сім’ї Грінченків, ставлення до алкоголю, сімейних харчових традицій, частково матеріального статку тощо. В оповіданнях їжа виконує функцію само- або інохарактеристики, отже, сприяє окресленню рис характеру персонажа. У низці оповідань домінантним є зображення алкоголю як ідентифікатору насильства, брехні та їхніх наслідків. Почуття голоду підштовхує персонажів до злочину. Також їжа може виступати ідентифікатором пори року («Грицько», «Нелюб», «Павло Хілобороб», «Кавуни»).

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	гастрономічна культура; епістолярій; мала проза; Борис Грінченко; художній досвід
Типологія:	Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) Статті у періодичних виданнях > Наукові рецензовані журнали (входять до інших баз, крім перерахованих та Google Academy, мають ISSN, DOI, індекс цитування)
Підрозділи:	Факультет української філології, культури і мистецтва > Кафедра української літератури, компаративістики і грінченкознавства
Користувач, що депонує:	Професор Тетяна Ігорівна Вірченко
Дата внесення:	13 Жов 2025 09:45
Останні зміни:	13 Жов 2025 09:45
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/53374

Actions (login required)

Перегляд елементу