Конструювання «російського» Криму: імперські монументи та пам’ятні знаки 19 – початку 20 століть

Іванюк, Олег Леонідович та Осетянова, Дарина (2025) Конструювання «російського» Криму: імперські монументи та пам’ятні знаки 19 – початку 20 століть Вісник Маріупольського державного університету. Серія Історія та політологія. (41). с. 32-47. ISSN 2518-1521

[thumbnail of O_Ivaniuk_D_Osetianova_VMDU_41_IS_IPSP.pdf] Текст
O_Ivaniuk_D_Osetianova_VMDU_41_IS_IPSP.pdf

Download (348kB)
Офіційне посилання: https://visnyk.mu.edu.ua/index.php/politologia/iss...

Анотація

Статтю присвячено місцям пам’яті які Російська імперія створювала – реалізовуючи завдання трансформації колективної свідомості і формуючи міфологізоване сприйняття минулого як у власного населення, так і у підкорених народів на анексованих нею територіях. Основну увагу зосереджено на монументах і пам’ятних знаках, які мали транслювати і закріплювати ідеологеми, інспіровані російським царатом. Облаштування місць пам’яті відбувалося за кількома напрямками: монументи і пам’ятні знаки на честь російських монархів і очільників імперських військ, які реалізовували завдання анексії і силового утримання Кримського півострова; пам’ятники, які глорифікували героїв загарбницьких війн і уславлювали непереможність російської зброї; місця пам’яті, які покликані були підтримувати тезу про поділ світу на «ми» і «вони» й дегуманізувати ісламське населення. Основну увагу царат приділив кільком містам Кримського півострова які мали символічне значення: Бахчисараю – який був колишньою столицею Кримського ханства, Сімферополю (Акмєсджит) – який завойовники оголосили новою столицею, Севастополю – який позиціонувався як місто російської зброї і слави. Встановлено, що задля створення у свідомості як власного, так і підкорених народів своєрідного паралельного виміру, щодо викладу і трактування історичного минулого і закріплення російських імперських наративів, царатом було встановлено пам’ятники Катерині ІІ, В.М. Долгорукову-Кримському, О. Казарському, С. Хрульову, П. Нахімову, В. Корнілову, Е. Тотлебену, та ін. За допомогою художніх засобів і поширення відповідних містифікованих усних оповідей про їхні дії і подвиги, було створено далекі від реалій глорифіковані образи. Поряд з тим, на думку урядових кіл, пантеон мав виконати й виховні функції, покликані формувати у населення викривлені знання про минуле, впевненість у непохитності влади й певний емоційний стан що спонукав би не вагаючись віддавати життя за реалізацію нових імперських геополітичних проектів

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: місця пам’яті; Російська імперія; пам’ятник; імперська політика; Кримський півострів; Севастополь; Бахчисарай
Типологія: Статті у базах даних > Index Copernicus
Статті у періодичних виданнях > Збірники наукових праць
Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Статті у періодичних виданнях > Наукові рецензовані журнали (входять до інших баз, крім перерахованих та Google Academy, мають ISSN, DOI, індекс цитування)
Підрозділи: Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра історії України
Користувач, що депонує: Олег Леонідович Іванюк
Дата внесення: 20 Жов 2025 09:17
Останні зміни: 20 Жов 2025 09:17
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/53436

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу