Cавченко, Валентин Михайлович та Харченко, Галина Дмитрівна та Тимчик, Олеся Володимирівна (2024) Зв’язок духовності людини з функціональним станом кардіо-респіраторної системи Rehabilitation and Recreation, 2 (18). с. 90-105. ISSN 2786-8346, 2786-8354
|
Текст
V.Savchenko_H.Нarchenko_O.Tymchyk_RR_FZFVS.pdf - Опублікована версія Download (372kB) |
Анотація
Мета – визначити рівень духовності людини за особистісною зрілістю та дослідити його зв’язок з функціональним станом кардіо-респіраторної системи. Матеріал і методи. Обстежено 560 осіб, з них: чоловіків – 301 (53,75%), жінок – 259 (46,25%) осіб. Середній вік обстежених становив (M±S) 35,00±17,75 (95% довірливий інтервал: 33,52–36,47) року. Пацієнтів, які лікувалися у відділеннях реабілітації медичних закладів, було 337 (60,18%), здорових осіб (молоді люди, які були студентами гуманітарного університету) – 223 (39,82%). Духовність оцінювали шляхом визначення рівня зрілості свідомості та самосвідомості особистості за Jose Stevens (1994, 2019). Формували такі висновки про духовність за особистісною зрілістю: недиференційований, низький («немовля» + «малюк»), середньонизький («дитина»), середньовисокий («підліток/юнак»), високий («дорослий») та різнокомбінований рівень. Антропометричними методами вимірювали довжину і масу тіла. Оцінку функції органів кровообігу та дихання обстежених здійснювали за такими показниками, як: частота серцевих скорочень у спокої (ЧСС), частота дихальних рухів у спокої, артеріальний тиск (АТ) систолічний та діастолічний, життєва ємність легень (ЖЄЛ). Результати. Між духовністю людини та функціональним станом кардіо-респіраторної системи встановлено такі закономірності: серед осіб з найбільшою ЧСС виявлено найбільшу кількість випадків низького рівня духовності, а найменшу кількість випадків цього рівня духовності виявляють особи з найменшою ЧСС (на межі статистичної значущості); серед осіб з високим систолічним АТ реєстровано найбільшу кількість випадків недиференційованого та низького рівнів духовності, а в осіб з низьким систолічним АТ – найбільшу кількість випадків середньовисокого рівня духовності; особам з високим діастолічним АТ притаманна найбільша кількість випадків низького рівня духовності, а особам з низьким діастолічним АТ – найбільша кількість випадків середньовисокого рівня духовності; серед осіб з найменшою ЖЄЛ виявлено найбільшу кількість випадків низького рівня духовності; серед осіб з найменшою тривалістю затримки дихання після вдиху виявлено найбільшу кількість випадків недиференційованого та низького рівнів духовності. Висновки. Функціональні можливості кардіо-респіраторної системи суттєво пов’язані з рівнем духовності людини: особам з гарним/нормальним її функціональним станом притаманні здебільшого високі рівні духовності, а особам з поганим її функціональним станом – низькі й недиференційовані рівні духовності; хворим людям, порівнюючи зі здоровими, притаманні здебільшого низькі рівні духовності.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | духовність; особистісна зрілість; Хосе Стівенс; кардіо-респіраторна система; зв’язок |
| Типологія: | Статті у базах даних > Erih Plus Статті у базах даних > Index Copernicus Статті у базах даних > Scopus > У виданнях Q4 Scopus |
| Підрозділи: | Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту > Кафедра фізичної терапії та ерготерапії |
| Користувач, що депонує: | Олеся Володимирівна Тимчик |
| Дата внесення: | 06 Січ 2026 10:44 |
| Останні зміни: | 06 Січ 2026 10:44 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/56036 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


