Психоемоційний клімат і стан учасників освітнього процесу в умовах кризи в Україні

Братко, Марія Василівна та Романова, Анна та Сумбаєва, Людмила (2026) Психоемоційний клімат і стан учасників освітнього процесу в умовах кризи в Україні Клінічна та профілактична медицина (1). с. 130-140. ISSN 2616-4868, 3041-1521

Текст M_Bratko__KM_1_FPO.pdf Download (707kB)

Анотація

Вступ. Триваюча повномасштабна війна в Україні, яка почалася у лютому 2022 року, спричинила надзвичайні втрати як фізичної інфраструктури, так і людського капіталу, а також негативно впливає на ментальне здоров’я українців, як військових, так і цивільних, у різних сферах. Ціль. Визначити суттєві психологічні особливості та психологічні кореляти психоемоційного клімату в різних типах українських навчальних закладів, а також психоемоційний стан учасників освітнього процесу після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Матеріали та методи. Дослідженням охоплено різні типи закладів освіти: заклади вищої освіти й заклади загальної середньої освіти, розташовані в різних регіонах України. Різні категорії учасників освітнього процесу взяли участь у дослідженні, що охопило різні форми навчання та відобразило широку географію перебування респондентів. На основі визнаних міжнародних методик оцінювання освітнього клімату (“EDSCLS”, “CSCI”) було розроблено й адаптовано до мети дослідження опитувальник із 30 закритих і відкритих запитань для оцінки змін інституційного психоемоційного клімату (ІПЕК) та особистісного психоемоційного стану (ОПЕС). Вибірка учасників освітнього процесу об’єднала n = 1035 осіб. Емпіричні дані зібрано з 5.09.2024 по 5.10.2024 через Google Forms та оброблено в SPSS із застосуванням стандартних статистичних критеріїв. Результати. З’ясовано достовірні зв’язки з ІПЕК: учасники освітнього процесу (R = .19; p < .001), зміна закладу освіти після повномасштабного вторгнення (R = .07; p = .024) та за статевим диференціюванням (R = .11; p < .001). Зафіксовано достовірні зв’язки з ОПЕС: учасники освітнього процесу (R = .25; p < .001), статеве диференціювання (R = .29; p < .001), тип закладу освіти (R = .17; p < .001), регіон розташування закладу освіти (R = .23; p < .001) та місце перебування учасників освітнього процесу (R = .12; p < .001). Найбільш негативні оцінки ІПЕК та погіршення ОПЕС спостерігались у жінок-учасниць освітнього процесу, педагогів та адміністрації закладів освіти, тоді як здобувачі освіти продемонстрували вищу резильєнтність. У зону ризику також потрапили учасники освітнього процесу, які виїхали закордон, учасники із сімейною формою навчання та ті, хто під час повномасштабного вторгнення навчалися/працювали в закладах освіти, розташованих у Харківському та Чернігівському регіонах. Висновки. В умовах воєнного стану в українських закладах освіти різного типу посилилися тривожність, емоційне виснаження, конфліктність, професійне вигорання та агресія. Виявлені психологічні кореляти стали основою розробки мультифакторної моделі негативних впливів на інституційний клімат та особистісний психоемоційний стан.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	Стрес; тривожність; конфлікт; заклад вищої освіти; заклад загальної середньої освіти; освітній процес; вимушені мігранти; внутрішньо переміщені особи
Типологія:	Статті у базах даних > Scopus > У виданнях Q4 Scopus
Підрозділи:	Факультет педагогічної освіти > Кафедра освітології та психолого-педагогічних наук
Користувач, що депонує:	професор Марія Василівна Братко
Дата внесення:	11 Трав 2026 13:18
Останні зміни:	11 Трав 2026 13:18
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/57374

Actions (login required)

Перегляд елементу