Паламар, Світлана Павлівна (2026) Освітні втрати та освітні розриви учнів початкової школи в умовах війни: сутність, структура та чинники виникнення Наука і техніка сьогодні, 59 (5). с. 2740-2750. ISSN 2786-6025
|
Текст
S_Palamar_NTS_5(59)_FPO.pdf Download (456kB) |
Анотація
У статті представлено комплексне теоретико-методологічне дослідження феномену освітніх втрат та розривів у здобувачів початкової освіти в умовах повномасштабної війни. Обґрунтовано сутність освітніх втрат як складного показника деградації освітньої системи, що виявляється у невідповідності результатів навчання державним стандартам та суттєвому зниженні якості освітньої діяльності. Деталізовано трикомпонентну структуру втрат, яка охоплює академічний складник (прогалини у знаннях та навичках, феномени «забування» та «втраченого навчання»), виховний складник (деформація ціннісних орієнтирів) та розвивальний складник (уповільнення темпів когнітивного й психоемоційного розвитку особистості).Виокремлено та систематизовано чинники виникнення втрат, що призводять до деструктивації фундаментальних дидактичних принципів: безпеково-інфраструктурні (руйнування шкіл, переривання навчання через повітряні тривоги та енергетичну кризу), соціально-міграційні (подвійне навантаження на дітей за кордоном, втрата зв’язку із закладом освіти) та психолого-педагогічні (хронічний воєнний стрес, низька здатність молодших школярів до самоосвіти в дистанційному форматі).Доведено, що фундаментом компенсації втрат є індивідуалізація навчання, яка реалізується через п’ятиетапний психолого-дидактичний алгоритм урахування індивідуально-типологічних особливостей учнів. Особливу увагу приділено потенціалу цифрових ресурсів, зокрема застосунку «Вивчаю –не чекаю» для формування базової грамотності та платформі «Всеукраїнська школа онлайн» як інструменту двоетапної діагностики навчальних прогалин. У контексті новітніх правових трансформацій (законопроєкт No 14104) розкрито перспективність впровадження тьюторського супроводу, програм надолуження (catch-up programs)та адаптаційних курсів. Визначено провідну роль класного керівника як координатора взаємодії в парадигмі «вчитель – учень –батьки», що забезпечує психосоціальну підтримку та проєктування індивідуальних освітніх траєкторій для мінімізації «освітньої бідності» здобувачів.
| Тип елементу : | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | освітні втрати; освітні розриви; початкова школа; воєнний стан; структура втрат; індивідуалізація навчання; індивідуальна освітня траєкторія; психосоціальна підтримка; програми надолуження |
| Типологія: | Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН) |
| Підрозділи: | Факультет педагогічної освіти > Кафедра початкової освіти |
| Користувач, що депонує: | лаборант Дарина Анатоліївна Константінова |
| Дата внесення: | 06 Лип 2026 09:54 |
| Останні зміни: | 06 Лип 2026 09:54 |
| URI: | https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59137 |
Actions (login required)
![]() |
Перегляд елементу |


