Numerus clausus для євреїв у фокусі гендеру: дискурс імперських чиновників Київського навчального округу на межі 19–20 ст.

Драч, Оксана Олександрівна та Токар, Наталія Миколаївна (2026) Numerus clausus для євреїв у фокусі гендеру: дискурс імперських чиновників Київського навчального округу на межі 19–20 ст. Eminak: Scientific Quarterly Journal, 54 (2). с. 230-248. ISSN 1998-4634, 2708-0226

Текст Drach, Tokar_Numerus_clausus_Eminak_2(54)pdf.pdf Download (348kB)

Анотація

Мета статті з’ясувати погляди керівників жіночих (про)гімназій Київського навчального округу на межі 19–20 ст. щодо обмеження прийому єврейських дівчат до закладів, виявити в листуванні імперських чиновників чинники (не)доцільності упровадження numerus clausus, встановити дискурсивний образ єврейських учениць. Наукова новизна. У роботі вперше досліджено уявлення адміністрації жіночих (про)гімназій в Україні щодо освіти єврейських доньок, встановлено підходи, якими керувалися в повсякденні імперської доби. Висновки. Аналіз листування керівників жіночих (про)гімназій Київського навчального округу щодо обмеження вступу єврейських дівчат виявив, що 37,50% безумовно підтримали пропозицію; 20,83% – підтримали з умовою; 37,50% – не підтримали; 4,16% – утрималися. Встановлено гетерогенність уявлень посадовців: разом із (не)прихованим антисемітизмом, наявні раціональні оцінки, нейтральні голоси, заперечення обмежувальних ініціатив. Жіночі (про)гімназії в Україні межі 19–20 ст. стали простором, де імперська політика дискримінації юдеїв суперечила розвитку освітньої інфраструктури. Numerus clausus чоловічої школи у жіночій наштовхнувся на іншу реальність: без єврейських учениць фінансова стійкість (про)гімназій була під загрозою. Локальну шкільну політику коригували господарські потреби закладів. Управлінський підхід «умовної інклюзії» доньок євреїв поєднував схвалення numerus clausus із спробами їх оптимізації. Економічна реальність жіночої школи стримувала антисемітизм імперського чиновництва, але не усувала його. Більшість керівників представили єврейських учениць як «чужих» і «загрозливих» для освітнього середовища. Інтеграцію єврейок до гімназій схвалювали через практики квотування, дисциплінування, субординації. У дискурсі посадовців жіночі (про)гімназії набули функції цивілізаційного агента із завданнями культурної колонізації «Іншого» через зросійщення. Єврейських учениць розглядали як провідників змін у родинах і релігійних громадах. Гімназійна освіта здобувачок з особистого капіталу перетворювалася на інструмент макрополітики влади, що поєднувала контроль над гендерними ролями, культурною ідентичністю та імперською лояльністю.

Тип елементу :	Стаття
Ключові слова:	numerus clausus; гендер; євреї; єврейські учениці; імперські чиновники; жіночі (про)гімназії; антисемітизм
Типологія:	Статті у базах даних > Scopus > У виданнях Q1 Scopus Статті у базах даних > Web of Science
Підрозділи:	Факультет суспільно-гуманітарних наук > Кафедра всесвітньої історії
Користувач, що депонує:	професор Оксана Олександрівна Драч
Дата внесення:	24 Вер 2026 19:42
Останні зміни:	24 Вер 2026 19:42
URI:	https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/59604

Actions (login required)

Перегляд елементу