Юриспруденція у Візантії в Середні віки

Санжарова, Галина Федорівна та Бак, Віра Ігорівна та Сіренко, Оксана Володимирівна (2025) Юриспруденція у Візантії в Середні віки Аналітично-порівняльне правознавство (4). с. 17-22. ISSN 2788-6018

[thumbnail of H_Sanzharova_V_Bak_APP_4_FRGF.pdf] Текст
H_Sanzharova_V_Bak_APP_4_FRGF.pdf - Опублікована версія

Download (377kB)
Офіційне посилання: https://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2025/...

Анотація

Стаття присвячена дослідженню візантійсько-східної лінії спадкоємності з юриспруденційною традицією пізнього римського періоду в Середні віки. Смерть славетного імператора-правника Юстиніана (527–565) та тривала криза імперського державного устрою знаменували кінець органічного розвитку історичного римського права і початок нового етапу розвитку юриспруденції. Відзначено, що після Юстиніанового правничого ренесансу імператори певний час (між початком VII століття та серединою IX століття) більше не брали на себе ініціативу нових кодифікацій чи видання офіційних збірників права і лише запроваджували окремі закони («новели»), відповідно до потреб моменту. Можна стверджувати, що законотворча діяльність цього періоду спрямована на переклад грецькою мовою римських законів з переглядом та модернізацією їхнього змісту. Констатовано, що тенденція до відновлення та оновлення «стародавнього» Юстиніанового права призвела до появи нової та процвітаючої юридичної літератури у Візантії у X та XI століттях. Відзначено, що після нової імперської кодифікації права за доби македонської династії виникла компіляційна література, яка зосереджувалася або на спрощенні матеріалу з імперських законів («Василік»), або на його уточненні за допомогою схолій. Автори вважають, що останній етап візантійської середньовічної історії (кінець XII – кінець XV століть), за часів династій Ангелів, Ласкарів та Палеологів, є періодом кризи та розпаду держави, а отже, і занепаду юриспруденції. Кодифікаційні тенденції зникли, імперське законодавство стало частковим та спеціалізованим, світське право було заполонене церковними нормами, а духовенство почало відігравати центральну роль у розвитку права. Зроблено висновок, що духовна сила та розвинута система римського права продовжували впливати на правову еволюцію Європи, як на Сході, так і на Заході, протягом всього Середньовіччя; весь науковий розвиток права та відродження юриспруденції, безсумнівно, були пов'язані зі знанням та використанням римського права.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: римське право; юриспруденція; світське право; канонічне право; світське судочинство; Візантія; Середні віки;
Типологія: Статті у базах даних > Erih Plus
Статті у базах даних > Index Copernicus
Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Статті у періодичних виданнях > Наукові рецензовані журнали (входять до інших баз, крім перерахованих та Google Academy, мають ISSN, DOI, індекс цитування)
Підрозділи: Факультет романо-германської філології > Кафедра романської філології та порівняльно-типологічого мовознавства
Користувач, що депонує: Галина Федорівна Санжарова
Дата внесення: 06 Серп 2025 10:48
Останні зміни: 06 Серп 2025 10:48
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/52801

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу