Техніка казазіє в ювелірному мистецтві на території сучасної Туреччини

Школьна, Ольга Володимирівна та Дмитренко, Наталія Віталіївна та Ситник, Ірина Володимирівна (2026) Техніка казазіє в ювелірному мистецтві на території сучасної Туреччини Fine Art and Cultural Studies (1). с. 294-304. ISSN 2786-5436

[thumbnail of O_Shkolna_N_Dmytrenko_I_Sytnyk_FAACS_1_FOMD.pdf] Текст
O_Shkolna_N_Dmytrenko_I_Sytnyk_FAACS_1_FOMD.pdf

Download (2MB)
Офіційне посилання: https://journals.vnu.volyn.ua/index.php/art/articl...

Анотація

Статтю присвячено давньому виду техніки виконання плетених ювелірних виробів з дорогоцінних металів під назвами Казазіє, Казаз, Казазлик, котрі виконувалися у міжріччі Тигра і Євфрата ще в ассирійський період (ІІ–І тисячоліття до н.е.), а пізніше був засвоєний симбіозом скіфо-еллінських майстрів (греків) і лідійців (ІІІ–ІІ ст. до н. е. – VІІ ст. н.е.). Від перелічених народів мистецтво ажурної в’язі із металевих джгутів за допомогою шовкової нитки було перейняте народами Кавказу (насамперед, Грузії, Дагестану), а також Криму, земель Пів- денного Сходу Туреччини, де здавна мешкали ассирійці й інші ранні християни, Візантії, Оттоманської Порти. В останній на основі напрацювань басилевського двору в Царгороді були утворені так звані наккашанах, імпера- торські османські майстерні. У них на початок ХVІ століття працювало за даними архівів 30 ювелірів, частина з яких опанувала високохудожнє мистецтво Казазіє. В середині ХVІ століття тонким майстром-казазкором став Сулейман Пишний, котрий виготовляв дарунки царського рівня своїй дружині Роксолані. Відомо, що у цей період у моді знаті чоловічої статі увійшли кутасики з плетених срібних, посріблених або золотих джгутів тон- кої роботи, ними ж прикрашали облачення імамів, жіночих шалей. Також в окреслений відрізок часу Казаз слугу- вав для коштовного оздоблення мусульманських розаріїв-вервиць під назвою тасбіх (за допомогою якого читались окремі вірші-зікри, інші молитовні тексти). Поступово Казазіє став частиною ювелірної культури грузинсько- го міста Трапезунду (нині – Трабзон у межах Туреччини), а також відомих центрів Курдистану, де мешкають ассирійці, євреї, єзиди, курди, араби й турки, що знаходяться на Південному Сході Туреччини, – у містах Мідьят та Мардін. Тут і понині виготовляють Казаз з білого, оксидованого срібла, срібла з чорнінням, з позолотою, а також золоті вироби цього типу. Сьогодні в означених містах майстри-ювеліри продовжують виготовляти підвіски, сережки, кулони, кольє, чоловічі і жіночі браслети з Казазликом, броші, і навіть прикраси для сумок і взуття.

Тип елементу : Стаття
Ключові слова: Казазіє; Казазлик; композиція; стиль; декоративно-прикладне мистецтво; художня культура; візерунок; ювелірне мистецтво; артдизайн; дизайн; Ассирія; Курдистан; Туреччина; срібло; золото; шовк; нейлон
Типологія: Статті у періодичних виданнях > Фахові (входять до переліку фахових, затверджений МОН)
Підрозділи: Факультет образотворчого мистецтва і дизайну > Кафедра образотворчого мистецтва
Користувач, що депонує: доцент Наталія Віталіївна Дмитренко
Дата внесення: 11 Трав 2026 13:12
Останні зміни: 11 Трав 2026 13:12
URI: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/57371

Actions (login required)

Перегляд елементу Перегляд елементу